«Ядерне лихо на довічне утримання». Частина друга (відео)

16:54, 27 апреля 2016

Город.Сн
За тридцять років після наймасштабнішої аварії ядерної ери — Чорнобильської катастрофи Україна та й ввесь світ встигли зжитися з її страшними наслідками. З кінця вісімдесятих і аж до початку двотисячних ця тема жваво обговорювалася не лише в науково-технічних колах. У грудні двотисячного останній, третій енергоблок ЧАЕС перестав виробляти електроенергію. Багато кому здавалося, що на цьому Чорнобильська епопея завершилась. Однак це був лише початок процесу дострокового зняття електростанції з експлуатації. І черговий крок до остаточної ліквідації наслідків катастрофи, про яку суспільство зазвичай згадує лише двічі на рік — в день аварії та День ліквідатора. Отже, яка вона, ліквідація довжиною у тридцять років, дивіться в другій частині серіалу «Ядерне лихо на довічне утримання».



Дивіться також: «Ядерне лихо на довічне утримання». Частина перша (відео)

Одна з головних проблем, яка переслідує Чорнобильську АЕС протягом усіх 30 років після аварії, — негерметичність «Саркофагу» над четвертим енергоблоком. У 86-му головним завданням було закрити розвал і виграти час для подальшої ліквідації наслідків. Проблема в тому, що ніхто в світі не знав, як це робити. Тому лише у 2001-му була ухвалена стратегія перетворення аварійного блоку на екологічно безпечну систему. Перший етап цього плану передбачав стабілізацію непевних конструкцій «Укриття»: ремонт даху, через дірки в якому періодично сочився дрібнодисперсний пил; встановлення опор, які підтримують склепіння даху та стіни. Завершився цей етап лише у 2008-му році, адже будівництво на Об’єкті «Укриття» може здійснюватись або суворо за планом, або ніяк. Окрім основних будівельних робіт довелося розробити і втілити чимало безпекових заходів — для захисту персоналу, який працював в локальній зоні.

Наступний етап — будівництво нового безпечного Конфайнмета — розпочалося з підготовки будмайданчика. Протягом двох років було знято ґрунт на глибину від двох до чотирьох метрів, в якому були поховані матеріали та відходи різного ступеня активності, в тому числі і надбрудна техніка, що застосовувалася при ліквідації аварії, така як вісімдесятитонний гусеничний кран. І тільки після цього тут розпочалися роботи з будівництва Арки, яка щільно накриє аварійний блок.

Нове «Укриття» — двошарова сталева конструкція вагою 32 тисячі тонн і розміром у чотири футбольні поля. Металоконструкції, з яких вона складається, утримують 650 тисяч надміцних болтів, створених спеціально на замовлення ЧАЕС. Оскільки новий об’єкт фактично металевий, довелося розробляти спеціальну систему, що створить унікальний мікроклімат між шарами Арки (відстань між ними складає 12 метрів), а відтак строк експлуатації Конфайнменту становитиме 100 років. Юлія Марусич, спеціаліст відділу міжнародної співпраці та інформації ДСП ЧАЕС: «Именно в этом пространстве будет создано избыточное давление для того, чтобы предотвратить выбросы мелкодисперсной радиоактивной пыли за пределы Арки. И для того, чтобы минимизировать попадание влаги и воды вовнутрь арочного пространства».

Майбутній Конфайнмент — унікальний технологічний комплекс, завданням якого буде демонтаж конструкцій існуючого Об’єкта «Укриття» і подальше видалення пливовмісних мас та радіоактивних відходів. Для чого тут, під куполом, вже встановлена система основних кранів. Але й це ще далеко не все. Петро Британ, спеціаліст з координації будівництва Групи управління проектами ДСП ЧАЕС: «На данный момент происходит достаточно большой объем строительно-монтажных работ. Завершается монтаж металоконструкций Арки, идет к завершению монтаж обшивки, порядка 80% работ уже выполнено, осталось чуть меньше 20%. Подрядчик выполняет монтаж воздуховодов для системы вентиляции».

Але найголовніші роботи тривають в локальній зоні Об’єкта «Укриття». Тут зводиться технологічна будівля, саме звідси і керуватиметься третій етап перетворення аварійного блоку на екологічно безпечну систему. Петро Британ: «В самой локальной зоне выполняются работы по строительству технологического здания, вспомагательных сооружений. Наибольшие ресурсы сейчас сосредоточены именно там. Выполняется армирование, опалубочные работы, бетонирование. Также идет монтаж систем электропитания».

Попереду ще облаштування інфраструктури технологічної будівлі. І головна подія — встановлення за допомогою системи спеціальних домкратів арки над існуючим укриттям. Спеціалісти-будівельники кажуть, триватиме цей процес тиждень-півтора, фактично її зі швидкістю 10 метрів на годину підсуватимуть до існуючого саркофагу. Подія запланована на листопад 2016 року. Впродовж року після цього на об’єкті триватимуть роботи зі з’єднання усіх існуючих систем та герметизації стиків.

За словами керівництва станції, сьогодні всі будівельні роботи виконуються чітко за графіком, а відтак закінчені вони будуть вчасно наприкінці 2017 року. І прийде час для третього етапу демонтажу та вивантаження радіоактивного вмісту блоку. Але бачення того, як це зробити, існує поки що лише у вигляді концептуальних розробок. Валерій Сейда, перший заступник генерального директора ДСП ЧАЕС: «Все это пока не обеспечено финансированием. Но ЧАЭС и госорганы прилагают максимум усилий, чтобы мировое сообщество, после того как Арка будет надвинута, не помахало нам рукой и не сказало, что дальше это уже ваша проблема. Действия в том, чтобы продлить международное сотрудничество Украины со всеми станами в части преображения Объекта «Укрытие» в экологически безопасную систему».

І поки концепції перетворюються на реальні плани, на ЧАЕС проводяться менш розрекламовані, але не менш важливі заходи зняття з експлуатації. Від минулого року поступово і не без допомоги матінки-природи осушується озеро, призначене для охолодження блоків. На щастя, кажуть експерти, зайвих проблем воно не приносить. Дно у природний спосіб заростає травою, яка стає на заваді рознесенню вітром брудних донних відкладень.

Триває і будівництво другого сховища відпрацьованого ядерного палива, адже кудись таки потрібно вивантажувати вміст після аварійної четвірки.

На перший погляд здається, ніби завершення робіт по зняттю з експлуатації Чорнобильської АЕС вже не за горами. До чого ж тоді «Ядерне лихо на довічне утримання»? Відповідь на це запитання шукайте в останній частині нашого серіалу.

«Сівер-центр»

UserCommentAvatar

Авторизируйтесь или войдите через Image или Image

Image
Image
Image

Войти используя социальные сети

Войти используя социальные сети

Войти в аккаунт

Нужна помощь?

Создать новую учетную запись

Измениить свои данные вы сможете в личном кабинете после окончания регистрации