Паски зі свастикою і ходіння христувальників на Великдень

09:00, 13 апреля 2017

Культура

Нині, як і на початку ХХ ст., на Чернігівщині в день Великодня діти ходять по хатах родичів, сусідів, як на Різдво і Новий рік.

 «Діти заходили і казали: «Христос воскрес!» Відповідали їм: «Воістину воскрес!» Це по три рази так сказати. Їм треба було дати по крашанці або коржику. Цих дітей називали «христувальники», — розповідав Михайло Олещенко, 1925 р.н.,  село Киселівка Менського району.

 За часів СРСР цей звичай зберігався таким чином, що будь-який гість, що заходив до хати на Великдень, повинен був замість привітання тричі «похристосуватися» з господарями.

 Нині традиція ходіння дітей-«христувальників» у Киселівці відновилася.

Це майже забутий в Україні звичай. У етнографічній науковій літературі є описи такого обходу дітьми та молоддю на Західній Україні, де їх називали «волочебниками» через те, що вони «волочилися» від хати до хати, а гостинці, які їм давали, називали «волочебне».

Крашанки

 По обіді киселівські діти гралися на вулиці зібраними крашанками «в битки». Чиє яйце розіб’ється, віддає його. У бідні роки це був хороший спосіб назбирати їжі для родини. Тому діти вдавалися до різних хитрощів, щоб зробити міцне яйце-битку.

Наприклад, у 1960-ті роки проколювали в сирому яйці малу дірочку, висмоктували яйце через неї. Потім медичним шприцом через цю дірку наповнювали яйце розтопленим воском і давали йому вичахнути. Потім яйце якось фарбували. Але якщо інші діти здогадаються про такий обман, тоді буде непереливки. У кращому разі змусять віддати усі виграні «в битки» крашанки. (Олещенко Леонід, 1955 р.н.)

 Крашанки в Киселівці старі бабусі фарбують тільки в червоний колір. Але Михайло Олещенко, 1925 р.н., пригадав, що в дитинстві бачив у когось і зелені крашанки.

 Фарбують у суботу перед Великоднем. Курячі яйця варять у настояному відварі лушпиння цибулі, додаючи туди доволі солі. Хтось настоює лушпиння одну ніч, хтось 2-3 доби. Кажуть, що темно-червоний колір дає лушпиння домашньої цибулі, а не купованої у фермерів чи в магазині (може, пестициди впливають?).

 Кажуть, що завдяки цибулі такі крашанки тижнями не псуються навіть без холодильника.

 Колись на Чернігівщині і писанки розписували, вони збереглись у деяких музеях.

 Паски

 Паски (солодкі великодні круглі паляниці) господині Киселівки печуть хто в п’ятницю, а хто в суботу. Бабусі не прикрашали паски глазуррю, як тепер у містах це роблять. Деякі просто ліпили якийсь орнамент з тіста. Найчастіше простий рівнобічний хрест. Або зовсім нічого, як моя бабуся.

 Віра Зайченко у книзі «Вишивка Чернігівщини» повідомляє, що до наших днів у селі Стопилка Корюківського району збереглась традиція викладати на верхівці паски чотирикінцеву свастику.

 Печуть кілька пасок, тому що прийнято за звичаєм роздавати хоч по шматку всім, хто зайде в гості на світлому тижні після Великодня, тим, до кого сам підеш у гості, і на Проводи пригощати людей на кладовищі.

 Також перед Великоднем дехто коле свиней, щоб на свято була «свіжина». Шмат печеного м’яса або ковбасу багато хто носить святити до церкви разом з паскою і крашанками.

 Розговлятися починають свяченими яйцем і паскою. За традицією, найстарший чоловік у родині розрізає одну крашанку і паску і дає кожному присутньому за столом по шматочку. Так робив колись мій дід. Він робив це урочисто, і це дійство трохи було схоже на причастя в церкві.

 У Киселівці взагалі була така стара традиція, що хліб перед їжею завжди повинен різати лише чоловік, це «не жіноче діло». (Михайло Олещенко, 1925 р.н.)

 На Великдень не забути про «Дєди»

 Святкуючи Великдень, не забувають у Киселівці відкласти свячену їжу для поминання померлих, яку потім «на дєди» розкладають на могилках, покритих настольниками.

Це обов’язково кусень свяченої великодньої паски і червоні крашанки, їх спеціально зберігають з дня Великодня.

 Поминальні понеділок або вівторок через тиждень після Великодня називають на Менщині як «проводѝ», так і «дєдѝ». 

 Протягом тижня від Великодня і до Проводів включно у Киселівці замість звичайного вітання кажуть: «Христос воскрес!» Відповідають: «Воістину воскрес».

День «дєдув» вважають святковим. Тому рослинність на могилках приводять до ладу, саджають в інші дні перед «дєдами».

Детальний опис і фото поминальних обрядів Киселівки на «дєди» подано в статті «Дивовижні обряди «Проводів» на Чернігівщині» 2016 р.

 До Вознесіння поминальні дні

 Старі люди казали в Киселівці, що весь проміжок часу від Великодня до свята Вознесіння Христового є поминальним. (Олещенко Катерина, 1927 р.н.)

 «На празник Вознесіння колись теж ходили на могилки поминать померлих. Усе так само, як на «дєди» після Великодня», — Савенок Раїса, 1931 р.н.

Анна ОЛЕЩЕНКО, спеціально для pro.cn.ua



UserCommentAvatar

Авторизируйтесь или войдите через Image или Image

Image
Image
Image


Loading...


Быть в курсе важнейших событий просто. Подпишитесь на нашу рассылку и получайте еженедельный дайжест абсолютно бесплатно.

Войти используя социальные сети

Войти используя социальные сети

Войти в аккаунт

Нужна помощь?

Создать новую учетную запись

Измениить свои данные вы сможете в личном кабинете после окончания регистрации