Різдвяні й новорічні традиції Чернігівщини

08:30, 14 декабря 2016

Культура

Чи були на Чернігівщині традиції колядування, різдвяної куті, водіння кози на Новий рік?

Так. Ці обряди  не є нав’язаними нам «западенцями» після 1991 року, як думає дехто. Ці звичаї були на Чернігівщині завжди, доки комуністична влада не почала вести з ними жорстоку боротьбу.

Ось вам свідчення мешканців с. Киселівка Менського району.

Миколи зимового – грізний празник

 Про такі свята старі люди в Киселівці кажуть: «Це день не так празнѝй, як грознѝй». У такі «грізні дні» «не можна робить, а то нещастя якесь може бути чи в родині, чи в усьому селі», — пояснювала Єременко Катерина, 1938 р.н.

 «Одна жінка у Киселівці, що шила одяг на замовлення, розказувала свій сон. Треба було їй щось скоренько пошити, дак вона вирішила робити і в день святого Миколая 19 грудня. Подумала сама собі, що це не велике свято. Аж уночі наснився їй сон, що коло її ліжка стоїть величезного росту святий Миколай і каже: «Ну що, великий я чи ні?» Вона від переляку аж прокинулась. І з того часу старалась не працювати в день святого Миколая. Ну і я в цей день не роблю важкої роботи, не шию», — розповідала Олещенко Катерина, 1927 р.н.

Різдво Христове

Олещенко Михайло, 1925 р.н. згадує…

На різдвяний Святвечір мати готувала кутю із зерен ячменю (крупа перлова зараз називається). Кутя була без маку, солодка: з медом або цукром. Хоч мак у матері був на пироги, але кутю робили без нього.

Варила і узвар із кришеників підсолоджений. Кришеники — сушені шматки яблук і груш.

Мало бути на різдвяну вечерю 12 пісних страв. Серед іншого, жарили великі блинці чорні (тісто з гречаного або житнього борошна з тертою картоплею, на дріжджах), до них подавалася цибуля, жарена на олії.

Миску або горщик з кутею ніс від припічка до покуті батько, для цього він спеціально вдягав рукавиці. Поки він ніс, у цей час діти, жінка квоктали та інші звуки худоби імітували, щоб велася в новому році: «Ко-ко-ко, га-га-га». На лавці чи на столі на покуті посудину з кутею ставили в кубельце із сіна.

Була ще така приповідка: «Кутя на покутя, а узвар на базар».

Їли кутю так: накладали в миску кутю, поливали її узваром і тоді їли ложками. Починати святкову вечерю треба було з куті, після появи першої зірки на небі.

Але перед тим, як почати їсти, батько стукав у шибку вікна і запрошував мороза: «Морозе, морозе, іди до нас кутю їсти. А як не йдеш, то в Петрівку не приходь». Батько повторював це тричі.

Ходили після вечері колядувати діти і молодь. У Киселівці колядники не заходять до хати і навіть не стукають у вікно, а співають у дворі під вікнами. Тому господарі мусять сидіти вдома тихо і чекати на колядників, інакше можуть і не почути. Діти відвідують переважно родичів, сусідів, знайомих.

Колядки, з якими колядували малі діти:

Христос народився,

В яслах положився,

Морозу боявся,

Сінцем укривався.

Прийшло три цáрі,

Принесли три дáри,

Ми ті дáри приймаєм,

Вас із празником поздоровляєм.

***

Коляд, коляд, колядниця,

Добра з медом паляниця,

А без меду не така,

Дайте, тітко, п’ятака,

А п’ятак не важний,

Дайте руб бумажний.

Ми ті дáри приймаєм,

Вас із празником поздоровляєм.

***

Я маленький хлопчик

Ізліз на стовпчик,

У дудочку граю,

Христа забавляю,

Вас із празничком поздоровляю.

***

Я дівчинка маленька,

Спідничка рябенька,

Чобітки карховенькі,

Будьте з празником здоровенькі.

Діти старшого шкільного віку, дорослі знали й співали відому колядку про три празники, що прийдуть у гості – «Добрий вечір тобі, пане господарю». Знали й інші колядки, але дід Михайло їх вже не пригадує.

«А вже потім була комуністична ідея, то вже виводили з употреблєнія такі обичаї», —пояснює він забуття людьми усіх цих традицій.

Єременко Катерина, 1938 р.н., змогла пригадати лише одну колядку:

Колядин, колядин,

Я у батька один,

А в матері другий,

Заробив попруги…

(далі забула)

Зараз у селі Киселівка відновлено традицію колядування ввечері перед святом Різдва Христового. Цікаво ходити в цей час вечірніми вулицями села: групи дітей та молоді виринають звідусіль, світять ліхтариками, дзвонять «зіркою», сміються.

До речі, Олександр Довженко в повісті «Зачарована Десна» описав традицію колядування в рідному селі на Чернігівщині початку ХХ століття.

Новий рік – Щедрий вечір

Олещенко Михайло, 1925 р.н., згадує…

Засіванка (щедрівка):

Ходить Ілля коло Василя,

Носить пугу житяную,

Де пугою махне,

Там жито росте,

Де не буває,

Там пшениця вилягає.

А ви, люди, добро знайте —

Нам по пиріжку дайте.

«Козу» колись у Киселівці теж водили: одягали на хлопця кожуха навиворіт, вовною назовні.

Від авторки цього тексту: на сайті Вікіпедії в статті «Водіння кози» розміщено цікавий сценарій, записаний на Чернігівщині на початку ХХ століття. У ньому йдеться про козу, побиту Москвою і про озброєного козака, який її рятує, тому цей сценарій видається дуже актуальним сьогодні.

Ходили в Киселівці ввечері під Новий рік у садок лякати плодові дерева сокирою, щоб добре вродили. Казали при цьому щось таке: «Прошу, гарно вроди на сей год, а як не вродиш, то зрубаю».

Єременко Катерина, 1938 р.н., підтвердила: «На Новий год недавно родичі по своїй груші сокирою стукали з примовляннями, дак уродила в той год».

Вона також пригадала два способи, як у новорічну ніч дівчата ворожили.

  • Кидали чобіт з ноги через ворота на вулицю. Куди носак покаже, звідти жених.
  • Ще рахували кілки плота якось і примічали, який буде жених. Якщо кілок у корі – то багатий, якщо ні – бідний, ще високий чи низький. «Дак одна казала, хочеш вір, хочеш ні, а в мене те ворожіння справдилося».

Розповіді киселівців повністю відповідають описам українських традицій у науковій літературі. Звісно, багато чого забулося. Однак ми можемо бути певні: на Чернігівщині традиції в головних елементах здавна співпадають із традиціями Західної України, Київщини та інших частин України.

UserCommentAvatar

Авторизируйтесь или войдите через Image или Image

Image
Image
Image

Loading...

Войти используя социальные сети

Войти используя социальные сети

Войти в аккаунт

Нужна помощь?

Создать новую учетную запись

Измениить свои данные вы сможете в личном кабинете после окончания регистрации