12 квітня — сьогодні — всесвітній день авіації і космонавтики (відео)

18:13, 12 квітня 2017

Город.Сн
На латинській мові „авіа” означає „птах”. Люди змогли піднятись у повітря на літальному апараті, важчому за саме повітря, на початку 20 століття — це зробили брати Райт. До того людство просто спостерігало за птахами, яким заздрило. Але все велике починається з малого, в тому числі і в Чернігові.



Це — радіокерована модель планера F3G із розмахом крил 4 метри. А це найбільший у світі транспортний літак АН-225 із розмахом крила 88,5 метрів.

Все велике починається з малого.

Назарій Юрець, вихованець гуртка авіамоделювання обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді: «Мені подобається дивитись, як літають кулі повітряні, літаки, подобається небо».

АН-225 «Мрія» — український літак. Можливо, колись справжні великі літаки будуватиме Богдан Антоненко — коли виросте, він хоче бути авіаконструктором.

Для багатьох таких хлопчиків доросла професія починається із дитячого захоплення авіацією.

Ілля Когут, вихованець гуртка авіамоделювання обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді: «З дитинства мене тягло до авіації. Це такі відчуття, коли я сам щось зробив, а воно ще злітає».

Олександр Петренко, керівник гуртка авіамоделювання обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді: «Хто служить, хто літає. Багато учнів із гуртка в ХАІ вступає. 2-є учнів в тому році вступили. І в Кропивницький — 1 навчається на пілота, інший — на інженера».

Він і сам такий — авіамоделюванням займається вже 25 років. Показуючи сучасний планер, згадує перший, який зробили разом з братом — дерев’яний, він був на 400 грамів важчий, ніж цей пластиковий. Для авіамоделі це колосальна різниця.

Поряд із фотографіями раніше вели список перемог гуртківців на різних змаганнях — потім забракло місця. Бо в Чернігові — найсильніші команди в Україні з радіокерованого авіамоделювання — і дитяча, і доросла.

Олександр Петренко: «Зараз збірна України із авіамоделювання майже повністю складається з чернігівців: 2-є з 3-х дорослих і 2-є з 3-х юніорів».

Ці хлопці ще зовсім початківці — роблять навчальні моделі, пінопласт так можуть терти наждачкою і півтори години. Потім, якщо вистачить терпіння і амбіцій, робитимуть справжні спортивні моделі радіокерованих планерів і вчитимуться ними керувати. Самі заняття у гуртку безкоштовні, а от деталі до моделей доводиться купувати.

Олександр Петренко: «Складають гроші свої — з дня народження, щедрухи, колядок — купують двигунчики».

Поїздки на змагання теж здебільшого оплачують батьки — спонсорські кошти якщо і трапляються, на все їх не вистачає.

Олександр Петренко: «По Україні ще більш-менш, а за кордон дорого зовсім. Але і по Україні виїхати на 2-3 дні — проїзд, проживання, харчування — 2 тисячі мінімум. Не у всіх батьки зараз такі гроші можуть виділити. Шкода. Багато втрачених можливостей».

Але небо любить амбітних.

«Сівер-центр»

UserCommentAvatar

Авторизируйтесь или войдите через Image или Image

Image
Image
Image

Loading...

Увійти через соціальні мережі

Увійти через соціальні мережі

Увійти в акаунт

Потрібна допомога?

Створити новий обліковий запис

Змінити свої дані ви можете в особистому кабінеті після закінчення реєстрації