У Чернігові відзначили 30-ті роковини Чорнобильської трагедії

16:45, 26 квітня 2016

Суспільство
Ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС Юрій Мощний

Ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС Юрій Мощний. Фото: Мар'яна Харді

26 квітня весь світ відзначає 30-ті роковини аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Не виключенням став і Чернігів, жителі якого суттєво постраждали від так званого «мирного атому». Вранці на мітинг-реквієм до меморіалу «Героям Чорнобиля» прийшли ліквідатори, їх сім’ї, представники влади та громадських організацій.

Євген Сотник: найгірше, що нас навчили думати статистично

Статистика говорить, Чернігівська область одна із тих, що постраждала найбільше: 244 населені пункти радіоактивно забруднені; 22% населення постраждало від наслідків аварії; в місті мешкає понад 8 тис учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та 461 родина померлих учасників ліквідації.

Найважче, що нас навчили мислити статистично. З 14 тис ліквідаторів нашої області залишилось лише 8 тис. Яка в кінці кінців різниця 5-ть чи 6-ть тис людей померло? Ніхто про це не думає. Лише в нашій організації за цей час померло 245 людей, в «Союзі інвалідів Чорнобиль» - 390. Якщо розставити гроби на Красній площі та сфотографувати й розіслати у всі ЗМІ, то світ здригнеться, оцінюючи наслідки.

сказав голова Чернігівського обласного відділення Українського національного фонду допомоги інвалідам Чорнобиля Євген Сотник.

З квітами та жовто-блакитними кульками на мітинг-реквієм також прийшов й один з рядових військовослужбовців Юрій Мощний, якого призвали на службу в лютому 1987-го року.

Це тоді, коли валяли «Бурий ліс» та проводилася дезактивація четвертого енергоблоку, ми вивозили радіоактивні відходи на могильник. Готувалися до весни, щоб коли піднялася річка Прип'ять, то радіація не пішла у воду, будували спеціальні дамби. Засобів захисту не було, ми просто часто змінювали робу. Так, були гумові костюми, але вони слабо допомагали. Я був два з половиною місяці, але цього вистачило, щоб отримати опромінення на 22 рентгени.

розказав нам Юрій Мощний.

Аварій на ЧАЕС могло бути набагато більше

Журналістам сайту ProCn вдалося поспілкуватися з присутнім на заході Юрієм Стовбою, який з 5 травня по 26 червня 1986 року був заступником командира батальйону 25-ї бригади радіаційно-хімічного захисту. Він розповів про те, як його бригада боролося з ймовірним вибухом, який міг статися 7 травня.

Про можливість цього вибуху знають не всі. Тоді вода, яка знаходилася в бампері під енергоблоком, почала перетворюватися на пар: до критичної точки вибуху другого та третього енергоблоку залишалося лише 100°C, але нам вдалося охолодити бампер за допомогою рідкого азоту. В цей день також відбулася пожежа, але її теж вдалося погасити. Якщо б 7-го травня не вдалося закрити кратер піском, то я не знаю що було б…

пригадує Юрій Стовба.

Він також розповів нам, що його бригада дислокувалася у селі неподалік, там показник радіаційного фону сягав 70 мкР/год, а коли зі сторони станції дув вітер, то доза опромінення сягала позначки понад 115 мкР/год. При цьому верхня межа допустимої потужності дози опромінення людини сягає близько 50 мкР/год.

Мій земляк, який голими руками скидав ці мішки з піском на кратер, пригадує, що в той момент світило по 5 тис мкР. Лелеки, які пролітали над кратером, за мертво падали. Людський організм, як бачите, витримує. Тоді мені було 30 років, а сьогодні вже 60. Хотілося б, щоб влада пригадувала про нас не лише в День пам'яті.

сказав чорнобилець Юрій Стовба.

Чорнобильці незадоволені тим, як до них відноситься держава

Показово, що цього річ на мітинг-реквієм попри дощову погоду прийшло набагато більше людей, ніж зазвичай. Проте, ліквідатори майже в один голос запевняють, що держава не розуміє, яка допомога їм потрібна.

Спочатку був створений Мінчорнобиль, потім його функції передані до МНС, а потім до Міністерства соцполітики, де трошки розділяються погляди на те, що ми робили. До цього часу чиновники Мінполітики не зрозуміли, що перед тим, як виплатити чорнобильцю грошову компенсацію, потрібно зробити медичні висновки.

розповів Євген Сотник.

Чорнобильці мають багато запитань до Міністерства Надзвичайних ситуацій, але разом із тим Євген Сотник запропонував всіх об’єднатися заради вирішення проблем чорнобильців, яких на словах називають героями, а на практиці – пам’ятають про їх існування лише раз на рік.

30-ті роковини Чорнобильської трагедії у Чернігові
30-ті роковини Чорнобильської трагедії у Чернігові
30-ті роковини Чорнобильської трагедії у Чернігові
30-ті роковини Чорнобильської трагедії у Чернігові
30-ті роковини Чорнобильської трагедії у Чернігові
30-ті роковини Чорнобильської трагедії у Чернігові
30-ті роковини Чорнобильської трагедії у Чернігові
30-ті роковини Чорнобильської трагедії у Чернігові
30-ті роковини Чорнобильської трагедії у Чернігові
30-ті роковини Чорнобильської трагедії у Чернігові
30-ті роковини Чорнобильської трагедії у Чернігові
30-ті роковини Чорнобильської трагедії у Чернігові
30-ті роковини Чорнобильської трагедії у Чернігові
30-ті роковини Чорнобильської трагедії у Чернігові
30-ті роковини Чорнобильської трагедії у Чернігові
30-ті роковини Чорнобильської трагедії у Чернігові
30-ті роковини Чорнобильської трагедії у Чернігові
30-ті роковини Чорнобильської трагедії у Чернігові
30-ті роковини Чорнобильської трагедії у Чернігові
30-ті роковини Чорнобильської трагедії у Чернігові

UserCommentAvatar

Авторизируйтесь или войдите через Image или Image

Image
Image
Image

Увійти через соціальні мережі

Увійти через соціальні мережі

Увійти в акаунт

Потрібна допомога?

Створити новий обліковий запис

Змінити свої дані ви можете в особистому кабінеті після закінчення реєстрації