Про проблеми чернігівських рятувальників. Чи завжди вдається допомогти людям?

чернігівські рятувальникі

Та найбільший біль пожежників - страшенні дороги й те, що в селах немає водонапірних башт та гідрантів. А ще - халатність представників органів самоврядування, котрі не дбають про забезпечення водою населеного пункту на випадок пожежі.

Гучний звук сирен пожежних автомобілів сповіщав кожного з нас про надзвичайну подію. У ці хвилини в голові тільки одне: «Що сталося? Де палає? Чи живі люди?..»



На червоних автівках «надзвичайники» мчать рятувати життя, житло і все інше, не зважаючи на те, що вже закінчився термін експлуатації того ж пожежного транспорту. Автомобілям давно «виповнилося» по тридцять років. Рятувальники вдягнені в поганенький спецодяг, користуються застарілим і неякісним аварійно-рятувальним обладнанням. До того ж обслуговують чималі території. Приміром, у Ічнянському районі відстань до деяких населених пунктів сягає майже тридцяти кілометрів. Про розбиті дороги, не розчищені від снігу вулиці й провулки ліпше взагалі не згадувати. А яких проблем працівникам служби з надзвичайних ситуацій додають випадки, коли воду для гасіння пожеж взяти просто ніде? То водонапірної башти немає або вона порожня, то тиск води в системі слабкий, то гідранти не працюють. Проте, заплющивши очі на всі ці, м’яко кажучи, недоліки, рятувальники цілодобово на посту і, що б не сталося, поспішають на допомогу. Втім, люди не завжди бувають вдячними, можуть навіть і побити...

Техніка своє віджила, та рятувальники рук не опускають

Через зростання цін на комунальні послуги, зокрема на газ, люди все частіше стали встановлювати у помешканнях твердопаливні котли. Також, щоб хоч якось зекономити, чимало селян повернулися до використання пічного опалення

розповідає начальник Ічнянського районного відділу Управління з надзвичайних ситуацій України в Чернігівській області Олександр Кобзар

Взимку до служби порятунку дуже часто надходять повідомлення про загоряння, причини яких - порушення з боку громадян правил пожежної безпеки під час облаштування та експлуатації приладів пічного опалення. Наприклад, із початку року на Ічнян-щині зареєстровано вже дев’ять таких пожеж.

За словами Олександра Кобзаря, на території району функціонують два підрозділи державної пожежно-рятувальної служби - у Ічні та Парафіївці. І там, і там - по два пожежні автомобілі, цілодобово чергують рятувальники. Звичайно, техніка вже своє віджила, термін її експлуатації давно закінчився, проте пожежна охорона підтримує її в більш-менш належному стані.

Наші співробітники постійно слідкують і ремонтують автоцистерни, щоб не було ніяких проблем під час виїздів

каже пан Олександр

Нам хочеться не лише оновити парк, а й щоб у рятувальників з’явився якісний спецодяг, а пожежні рукави служили довго й надійно. Добре, що пожежна охорона забезпечена пальним. Якщо два роки тому його катастрофічно не вистачало, то нині з цим проблем немає.

Люди втратили дорогоцінний час

Та найбільший біль пожежників - страшенні дороги й те, що в селах немає водонапірних башт та гідрантів. А ще - халатність представників органів самоврядування, котрі не дбають про забезпечення водою населеного пункту на випадок пожежі. Неприємно також рятувальникам чути на свою адресу звинувачення та докори у непрофесійності.

13 січня о 17:08 надійшло повідомлення, що в селі Гужівка сталася пожежа житлової будівлі

зазначає Олександр Кобзар

 

Одразу на місце події з Ічні виїхав пожежний автомобіль. Команда прибула за 15 хвилин - о 17:23. Хоча постраждалі це заперечують і кажуть, що пожежники їхали дуже довго та ще й прибули з напів-порожньою цистерною. Ситуація зрозуміла: людям завдано великих матеріальних збитків - повністю згорів будинок, отож вони тепер шукають крайнього, тобто винного. А те, що селяни самі ж нехтували правилами пожежної безпеки, самостійно встановили з порушеннями твердопаливний котел, їх чомусь не бентежить. Використовувати азбестову трубу та облаштовувати приміщення легкозаймистими матеріалами категорично заборонено!

Як припускає Олександр Кобзар, імовірною причиною пожежі в Гужівці стало загоряння стелі з пластикової вагонки у місці, де прилягала азбестова труба.

Люди ж вважають, що полум’я виникло через замикання електромережі

продовжує розповідь головний рятувальник Ічнянського району

Але, якщо б це було так, не блимало б у хаті світло і спрацювали б автомати захисту. За словами сина господарів, коли він зайшов із вулиці в будинок, то вся кухня вже палала. Замість того, щоб телефонувати до служби порятунку, хлопець побіг до родичів, які живуть поблизу. Ті й викликали пожежників. А все це - втрата дорогоцінного часу!


По воду мусили їхати до Ічні



За словами Олександра Кобзаря, коли приїхали рятувальники, полум’я охопило кухню, коридор і майже скрізь із-під даху виривалися назовні язики полум’я.

- Поряд із будинком господарі побудували, не дотримуючись протипожежних розділків та відступок, сарай та літню кухню. Також на відстані чотирьох метрів стояв сусідський житловий будинок. Звичайно, наші співробітники охолоджували ці споруди, щоб полум’я не розповсюдилося на них, та гасили саму пожежу. Нарікання, що пожежники приїхали без води, мене не здивували, бо чуємо таке від населення постійно. Автоцистерна може привезти дві з половиною тонни води, якої достатньо десь на 8-9 хвилин гасіння. І тому в людей таке враження, що води у пожежників немає.

Побачивши масштаб пожежі, начальник караулу викликав на підмогу ще одну автоцистерну з парафіївського підрозділу.

- А де ж іще брали воду «надзвичайники»?

- Спочатку поїхали в Гужівці до однієї водонапірної башти, проте набрати води там не змогли, бо в трубі вона замерзла і кран не провертався. Тоді подалися до другої вежі, але й там спіткала невдача -був дуже низький тиск, тож із горем пополам наповнили лише одну цистерну. Більше води в башті не було. Далі нічого не залишалося, як їхати по воду за 6-7 кілометрів у Ічню.

У цей час один наш співробітник залишився на місці пожежі і слідкував, щоб ніхто з людей не наближався до палаючої будівлі. За словами рятувальника, селяни намагалися гасити полум’я снігом. Але ж зрозуміло, що таке масштабне загоряння снігом не приборкати! Людей, мабуть, розлютило те, що пожежник їх не підтримав, тож вони навіть накинулися на нього й побили.

- Чи перевіряла в Гужівці ваша служба об’єкти водогону, де можна взяти воду для гасіння пожежі?

- А як же! Двічі на рік проводимо перевірку. У Гужівці башти більш-менш справні, але ж на вулиці зима і мороз, то, мабуть, сільському голові потрібно було завчасно подбати про утеплення веж, щоб водиця не перемерзала. Додам, що проблема із запасом води не лише в цьому селі, майже скрізь по району: то насос чомусь не качає, то ще якісь причини.

- Яка норма прибуття працівників служби надзвичайних ситуацій на місце пожежі?

- Швидкість руху автомобіля залежить від стану дорожнього покриття, даються взнаки ожеледиця, туман тощо.

Біда

Свою позицію озвучила Оксана Пінчук із Гужівки, у якої 13 січня згорів будинок.

Біда у нас сталася ввечері на Щедруху

згадує жінка

Ми з чоловіком поїхали в гості до родичів у Бережівку, мама перебувала в лікарні із запаленням легень, а син саме порався по господарству: поїв коня та корів, зачиняв у сараї птицю. У цей час у твердопаливному котлі лише тліло. Коли Владик зайшов у хату, то побачив полум’я. Зліва, де стояли холодильник і морозильна камера, виривалися червоні язики. Скоріш за все, пожежа виникла через замикання електрики. Дешеві автомати захисту не завжди спрацьовували, так сталося й цього разу.

Звісно, син перелякався й одразу ж побіг по допомогу до родичів. О 17:06 мій брат зателефонував до служби порятунку, а потім побіг до будинку і перекрив вентиль газу та повисмикував електродроти. Світла в хаті вже не було.

Якби пожежники приїхали вчасно, - вважає Оксана Пінчук, - може, вдалося б щось врятувати. Автомобіль прибув о 17:42. Я розумію, що дорога слизька, але ж можна було хоча б води набрати. Бризнули трохи і все! Односельці, що прибігли до моєї хати, кричали на пожежників, бо ті лише стояли. Я тоді навіть штовхнула одного з них. Словом, хата і все, що нажили, згоріло вщент. Ми десять років працювали за кордоном, отож добра було багато: нові меблі, одяг, купа грошей, 120 грамів золота, документи... Добре, що хоч господарські будівлі не згоріли та худоба не постраждала. Через районну газету я подякувала сусідам, які допомагали гасити, та сільраді - за грошову допомогу. А щодо пожежників, то вони проявили халатність.

А ще жінка розповіла, що під час пожежі їй вдалося врятувати дві тисячі доларів, які зберігалися у банці в льосі.

Тепер усе село гуде, мовляв, у Оксани гроші є, а вона ще й у людей просить допомоги. Скажіть, а як без копійки я залишу хвору матір та старого дядька, коли ми всі на заробітках за кордоном?!

наостанок сказала постраждала

Гужівський сільський голова Тетяна Коломієць підтвердила, що в селі не було запасу води для гасіння пожежі.

Кожна зі сторін - і рятувальники, і постраждалі - вважає, що правда на її боці

коментує ситуацію пані Тетяна

Але ж служба з надзвичайних ситуацій мала б перевірити стан водогону, гідрантів... Протягом останніх півтора року, а саме стільки я очолюю сільраду, не бачила, щоб хтось це робив.. Звісно, є й наша вина... Ми вже домовилися з місцевим приватним господарством «Агротрейдер», яке пообіцяло усунути всі несправності.

Мабуть, у цій ситуації вже не винних шукати треба, а все зробити так, щоб біда більше не повторилася. Це стосується і людей, і керівників територіальних громад, і тих, хто дбає й забезпечує державні підрозділи пожежно-рятувальної служби.

Лариса Галета, "Деснянка" №8 (641) від 23 лютого 2017

UserCommentAvatar

Авторизируйтесь или войдите через Image или Image

Image
Image
Image

Loading...

Увійти через соціальні мережі

Увійти через соціальні мережі

Увійти в акаунт

Потрібна допомога?

Створити новий обліковий запис

Змінити свої дані ви можете в особистому кабінеті після закінчення реєстрації