Децентралізація на Чернігівщині: розвінчуємо міфи за допомогою експерта

12:40, 30 вересня 2016

 Економіка Суспільство
микола силенко офіс реформ

На фото консультант з бюджетних питань Офісу реформ при регіональному відділенні Асоціації міст України Микола Силенко

Одна з найактуальніших сьогодні в країні тем – децентралізація влади. Тож не дивно, що об’єднання територіальних громад, як складова децентралізації, обросло численними міфами. Саме через міфи, а точніше розвінчуючи їх, ми й розповімо у цій статті про кращі практики соціально-економічного розвитку об’єднаннях територіальних громад Чернігівської області.

Звісно, що на початку запровадження реформи Чернігівська область мала не менше проблем, аніж інші регіони. Населення було недостатньо проінформоване про реальний процес об’єднання. У травні 2015 року в кожній області Асоціація міст України створила Офіси реформ у кількості п’яти осіб, директором був – Ярослав Жиденко. Втім, бажано було б створити їх ще на початку 2015 року, щоб проводити більш широку роз’яснювальну роботу.

Відтак у майбутніх громадах люди намагалися зайняти позицію «вичікування». До того ж ще й законодавство навздогін бігло за реформою, адже закривало близько 40% проблемних питань. Але перші успіхи об’єднання громад лише підкреслюють, що держава обрала правильний курс.

Найважче нам було працювати у грудні 2015 року, коли в останній момент було прийнято рішення, що перші п’ять громад Чернігівської області переходять на прямі міжбюджетні відносини з державою. Це важко, адже крім рішень з центру багато питань потрібно було узгодити та проголосувати на сесіях новостворених громад. При цьому об’єднання не повноцінно відповідали перспективному плану формування територій громад Чернігівської області. В кінці грудня більш-менш врегулювалося законодавство, щоб нові громади могли функціонувати з січня 2016 року з повним набором нових повноважень і необхідних бюджетних ресурсів. Складно через те, що все нове. Іноді рішення доводилося приймати навіть інтуїтивно, бо ситуації, що складалися, не були прописані в законодавстві. Сьогодні такого шаленого темпу та явних прогалин у законодавстві немає. Станом на вересень в області вже об’єдналося 13 громад.

Розповів журналісту Інформаційного порталу ProCn  консультант з бюджетних питань Офісу реформ при регіональному відділенні Асоціації міст України Микола Силенко, за допомогою якого ми й намагалися спростувати неточності про об’єднання громад.

За його словами, цілеспрямованого спротиву населення області не чинить, адже більшість людей зрештою зрозуміла значення реформи.  Втім, у кожному населеному пункті знаходяться скептики реформи, які свідомо чи підсвідомо поширюють наступні міфи.

 Міф №1.

Про те, що держава хоче «здихатися» від громад одразу після їх створення

Така вигадка суперечить тому, що цьогоріч держава виділила на розвиток перших п’яти об’єднаннях громад в Чернігівській області майже 32 млн грн. Кошти ділились за формулою, пропорційно, у залежності від кількості сільського населення та площі громади. Тож тепер, після десятиліть занепаду, ці населені пункти почали своє відродження: ремонтуються садочки, школи, дороги тощо.

У наступному році влада запланувала виділити щонайменше 1,6 млрд на громади в Україні. При цьому попередньо передбачається, що ті громади, які вже отримали першу допомогу, отримають 0,8 від попередньої суми, інші – 0,95 від формульного розрахунку. Так, обсяг фінансування з держбюджету і надалі буде збільшуватись, оскільки чисельність громад зростатиме.

До того ж громади мають й власні грошові надходження. Наприклад, децентралізація передбачає, що 60% від податку на доходи фізичних осіб надходитимуть до бюджету об’єднаної громади.

Разом із тим, якщо громада має АЗС, то її бюджет отримуватиме надходження місцевого акцизу (5% від продажу пального на заправці). Те саме стосується й інших підакцизних товарів: алкогольні напої та тютюнові вироби, оскільки 5% від суми їх роздрібного продажу теж зараховується до бюджету громади.

За даними І півріччя 2016 року, перевиконання бюджету в Чернігівській області (у порівнянні з аналогічним періодом 2015 року) сягає 54%, а от загалом по 5-ти об’єднаним громадам –  72%. Така ситуація складається зокрема й через те, що громади компактні, а місцеві органи знають своїх платників податків та зацікавлені у тому, щоб останні їх справно сплачували.

Разом із тим громади мають сьогодні та матимуть у майбутньому підтримку Асоціації міст України та Офісу реформ. Так, нещодавно за сприяння Ю. Вдовенка та М. Силенко виконкому Вертіївської ОТГ вже вдалося розробити та затвердити середньостроковий план стратегічного розвитку на 2016-2020 рр.

Передбачається, що громади також братимуть участь й у грантах, співпрацюватимуть із закордонними донорами. У Деснянській ОТГ, наприклад, польські експерти в рамках грантової програми допомагають написати стратегію розвитку громади.

Нині в країні триває «Децентралізаційний марафон», що стимулює процес об’єднання та формування спроможних громад під девізом «1000 громад: на старт!». Передбачаються, що до кінця року обласні експерти відвідають близько 50 громад Чернігівщини, де консультуватимуть та допомагатимуть з оформленням документів.

На Чернігівщині в рамках проекту «Пульс» цим займається Офіс реформ при регіональному відділенні Асоціації міст України, який й представляє Микола Силенко. Тож громади точно не будуть покинуті напризволяще.

Міф №2.

Про те, що у нових громадах нібито закриють усі навчальні заклади та медичні установи

Оптимізація не має жодного відношення до об’єднання територіальних громад. Тобто чи об’єднаються населенні пункти у громади, чи ні, а вирішувати долю малокомплектних навчальних закладів держава все одно буде, тож школи з менше ніж 25-ти учнями не отримуватимуть освітню субвенцію від держави, а значить не матимуть перспектив.

Практика показує, що в перших п’яти об’єднаних територіальних громадах жоден соціальний об’єкт закритий не був. Свою діяльність припинила лише школа з менше ніж 10-ма учнями у Малій Кошалівці (Вертіївська ОТГ), з відповідним рішенням згодні були навіть батьки, адже розміщена поряд Вертіївська ЗОШ І-ІІІ ст. має значно більші можливості для навчання та розвитку дітей. Водночас інші соціальні об’єкти в ОТГ працюють на більш високому рівні, ніж до об’єднання.

Парафіївська ОТГ всю субвенцію на розвиток інфраструктури у розмірі 6 млн грн спрямовує на капітальне покращення своїх шкіл та дитсадків. Наприклад, до 1 вересня вже здійснено капітальний ремонт покрівлі з заміною вікон в Іваницькій та Парафіївській школах. Ця ж громада, першою серед ОТГ області, створила Центр первинної медико-санітарної допомоги.

Міф №3.

Про те, що американці заберуть собі всі землі

Мешканці області також занепокоєнні земельним питанням, адже у другій після Одеси за розмірами області та одночасно найменшій за кількістю населення землі вдосталь. Саме завдяки польовим роботам селяни на Чернігівщині й виживають, адже вони здають в оренду свої паї, а також продають вирощені на власних городах харчі.

Припускати, що землі відберуть іноземці немає сенсу. Річ у тім, що держава наклала мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення. Вирішувати, як розпоряджатися землею в громаді мають право виключно її мешканці. До того ж у Верховній Раді Україні перше читання вже пройшов законопроект №4355 про передачу заміських земель сільськогосподарського призначення місцевим громадам, що передбачає право ОТГ володіти та користуватися землями за межами населених пунктів.

 Міф №4.

Про те, що у рамках об’єднання «виграти» зможуть лише центри громад, а бідні села залишаться бідними

Адміністративна реформа, звісно, викликає деякі побоювання у людей, адже нові практики  завжди важко освоювати. Тим паче, коли села десятиліттями не мали повноважень на вирішення локальних проблем, щораз чекаючи «доброї волі» від районної чи столичної влади. Тож не дивно, що й тепер селяни переконані, що об’єднання для них нічого не змінить, натомість центр ОТГ, навпаки, нібито отримає всі привілеї. Це теж міф.

Наприклад, в межах Парафіївської ОТГ влітку було відремонтовано садок та школу, що розташовані за 10 км від центру – в селі Іваниця (коштом державної субвенції). У селі Мала Кошелівка, що приєдналася до Вертіївської ОТГ, було реконструйовано вуличне освітлення на суму понад 300 тис. грн (раніше цими коштами покривалися витрати сільської ради). А от село Отрохи (Деснянська ОТГ) тепер буде газифіковано.

Звісно, якщо об’єднується кілька так би мовити «бідних» сіл, то їм буде важко працювати над покращенням рівня життя громади. Але на практиці у громади входять різноманітні села: одні мають переваги у транспортному сполученні, інші – гарний будинок культури тощо. А у результаті об’єднання вони матимуть і те, і те. А разом із тим й спільний орган управління, який й буде приймати рішення. А сьогодні, навпаки, існують такі села, що навіть не можуть замовити конче необхідні проекти чи бодай якусь документацію.

Спростувати цей міф може й мова цифр: сьогодні бюджети ОТГ на Чернігівщині за даними першого півріччя перевиконані (відповідно до плану) на:

  • Парафіївська ОТГ – 130%;
  • Кіптівська ОТГ – 145%;
  • Деснянська – 149%;
  • Макіївська –157%,
  • Вертіївська – 230%.

За ці кошти громади зможуть відремонтувати дороги, збудувати соціальні установи, сплатити заробітну плату працівникам бюджетної сфери.

Міф №5.

Про те, що старости у селах не матимуть повноважень

Цей міф витікає з попереднього. Поширюють його ймовірно деякі селищні та сільські голови, які бояться втратити свої посади. Втім, сільський голова має всі шанси стати старостою.

Так, з 14 новообраних старост 7 колишні голови та 7 колишні секретарі сільрад. Отже, сумлінним керманичам боятися об’єднання не варто.

Староста, хоча й не юридичною особою, але уповноважений надавати нотаріальні послуги та видавати довідки (які раніше видавали сільські голови) на місцях. Для здійснення такої діяльності він має відповідні печатки, тож жодних проблем з видачею довідок у громад сьогодні немає.

 Що буде з районними державними адміністраціями та райрадами?

Чимало дискусій точиться й навколо подальшої долі районних органів влади, але щоб на цьому питанні не спекулювали зацікавлені особи, потрібно чітко окреслити перспективи райрад та райдержадміністрацій, які очікують на них у майбутньому.

Хто сьогодні відповідний за розвиток того чи іншого населеного пункту? Це – сільські ради, районні ради, районні адміністрації. Тобто склався так званий «Тріумвірат». Під час вирішення складних проблем вони «ганяють» людей трьома колами пекла, мотивуючи свої вчинки тим, що це, мовляв, не їх компетенція. Знайти «крайнього», тобто відповідного за вирішення питання посадовця, іноді так і не вдається.

Децентралізація передбачає інший підхід – все вирішується на місцях, для цього реформа передбачила як повноваження, так і кошти. Відповідальність за рішення також лягає на плечі ОТГ (рада та виконком). Тож громади об’єдналися не лише заради коштів, а й проектів, що допоможуть розвинути територію.

За класичною схемою держава з ринковою економікою має обмежене коло функцій: законотворчість, правопорядок, антимонопольну діяльність, стимулювання економічного зростання країни тощо. Втім, за останні роки вона ще й перетягнула на себе роль місцевого самоврядування. Основна ідея децентралізації – забрати у державі невластиві їй повноваження. Тобто Державі – нагляд і контроль, а Громадам – фінанси та відповідальність за місцевий розвиток. Цій моделі відповідає й Європейська хартія місцевого самоврядування, за якою здійснили реформу Країни Балтії, Польща, Угорщина, Словаччина тощо.

Після завершення процесу об’єднання громад триватиме другий етап адміністративної реформи. Тоді працюватимуть вже не Голови ОДА, а префекти з обмеженим, але вкрай важливим колом функцій. Відповідно, як така «ліквідація» райрад та державних райадміністрацій також передбачається.

2017-й рік буде переламним. Може, й не завершальним, але екватор за кількістю громад однозначно буде у наступному році. Загалом же всього очікуємо від 45 до 47 створених громад на Чернігівщині. Робити прогнози – невдячна справа, але я припускаю, що 2018-й рік стане завершальним для формування базового рівня самоврядування. І хоча у деяких країнах  Європи (Польща, Угорщина, Словаччина) на реформу пішло 10-15 років, але у нас цього часу немає. Ми маємо робити реформи на одному подиху.

Переконаний Микола Силенко.

Вести мову про громади в Чернігівській області можна дуже довго, адже кожне питання потребує ґрунтовного аналізу. На увагу заслуговує і фінансова спроможність громад після об’єднання, і стан медицини та освіти. У них багато досягнень, а також чимало проблем, про які також потрібно не забувати. Тож на сторінках Інформаційного порталу ProCn чекайте й на наступні матеріали про життя регіону, та громад зокрема.

децентралізація в чернігівській області
децентралізація в чернігівській області
децентралізація в чернігівській області
децентралізація в чернігівській області

UserCommentAvatar

Подякуйте за ідеї і секретні тези, які вмістили у свою статтю. В мене аж з вух лізе, коли бачу, що хтось працює краще аніж інші. Вже не знаю як і де і що вилити на тих, хто не працює з моїм шефом.

UserCommentAvatar

Що робити, якщо у вашому населеному пункті проблеми з водою?

UserCommentAvatar

Децентралізація підвищує вимоги до професіоналізму посадовців місцевого самоврядування, адже ресурси та повноваження пропорційно збільшуються. Чи впораються місцеві очільники з викликами? Впораються, бо підвищують свій рівень і вчаться. Ось живий приклад - Школа місцевого самоврядування DESPRO. Так що "зрада" відміняється. Прорвемося!

UserCommentAvatar

Авторизируйтесь или войдите через Image или Image

Image
Image
Image

Loading...

Увійти через соціальні мережі

Увійти через соціальні мережі

Увійти в акаунт

Потрібна допомога?

Створити новий обліковий запис

Змінити свої дані ви можете в особистому кабінеті після закінчення реєстрації